Після мене

У фільмі під назвою «Поки живий» для Бенджаміна оголошення діагнозу виявилося справжнім кошмаром. Чоловік у віці 40 років дізнається, що він невиліковно хворий і йому залишився жити всього рік. Головний герой не хоче змиритися з цим фактом, він просто не може змиритися з неминучим. Мати, дізнавшись, що у сина остання стадія раку, страждає і не знаходить собі місця. Кристал переживає і страждає, тому що вперше виявилася безпорадною. Син і мати потрапляють на межу божевілля. Лікар і медсестра намагаються допомогти головним героям змиритися з неминучим. Професіонали своєї справи, Едді і Євгені, багато і довго розмовляють з Бенджаміном, намагаючись пояснити пацієнту всю серйозність ситуації, підштовхнувши його змиритися і примиритися. Едді змушує сина і маму не втрачати можливості виправити помилки, попросити пробачення одне в одного, адже незабаром такого шансу у них просто не буде. Рік — не такий вже й малий термін, але Бенджамін не розуміє, як можна далі жити, знаючи, що твої дні полічені.